Нововведення у проведенні ЗНО в 2015 році

      У системі зовнішнього незалежного оцінювання, починаючи з 2015 року, будуть запроваджені деякі нові елементи в технології його проведення. Це зумовлено прийняттям закону "Про вишу освіту", необхідністю забезпечення додаткових гарантій рівного доступу до вищої освіти усім абітурієнтам.

      Серед новацій зокрема передбачено, що сертифікаційні роботи з української мови і літератури, математики матимуть два рівні складності, результати зовнішнього незалежного оцінювання будуть визначатися за новою методикою, сертифікат зовнішнього оцінювання буде чинним лише в рік його проведення, державна підсумкова атестація з української мови для всіх випускників шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів буде проходити у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

      Сертифікаційна робота (тест) із математики матиме два рівні складності: базовий та поглиблений.

      Кожен випускник, який бажає отримати вищу освіту, має визначити той рівень складності, виконання якого дозволить йому подати документи в обраний ним вищий навчальний заклад. Про своє бажання виконувати завдання сертифікаційної роботи того чи іншого рівня складності абітурієнт повинен вказати під час реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні.

     Учасник тестування, що обрав тест базового рівня, отримує зошит (16 сторінок), що містить 30 завдань трьох форм: завдання з вибором однієї правильної відповіді з п'яти запропонованих (№ 1 - 20), завдання на встановлення відповідності (№ 21 - 24), завдання з короткою відповіддю (№ 25 - 30), два з яких (№ 25, 26) є структурованими. Таким чином, структура сертифікаційної роботи базового рівня подібна до структури тесту ЗНО з математики 2014 року. Відповіді учасник тестування зазначає в бланку А. На виконання сертифікаційної роботи базового рівня відводиться 130 хвилин.

       Складність завдань тесту базового рівня відповідає програмі з математики для 5 - 9-х класів та програмі з математики для 10 - 11 класів академічного рівня.

       Учасник тестування, що обрав тест поглибленого рівня, отримує зошит (20 сторінок), що містить 36 завдань чотирьох форм: завдання з вибором однієї правильної відповіді з п'яти запропонованих (№ 1 - 20), завдання на встановлення відповідності (№ 21 - 24), завдання з короткою відповіддю (№ 25 - 34), два з яких (№ 25, 26) є структурованими, завдання з розгорнутою відповіддю (№ 35, 36).            Таким чином, сертифікаційна робота поглибленого рівня містить 30 завдань сертифікаційної роботи базового рівня і відрізняється від неї лише останніми шістьма завданнями. Ці завдання перевіряють математичну культуру учасника та знання й навички, які йому потрібні для подальшого вивчення математики у вищих навчальних закладах, де математика є профільним предметом. Складність таких завдань відповідає програмі з математики профільного рівня для 10 - 11-х класів.

      Правильні відповіді учасник тестування позначає у бланках А і Б. У бланку Б учасник записує відповіді до завдань № 31 - 34 з короткою відповіддю та розв'язання завдань № 35, 36 і відповіді до них. Кожен етап розв'язання завдань з розгорнутою відповіддю має бути обґрунтованим із зазначенням необхідних теорем, аксіом тощо. Якщо процес розв'язання потребує рисунка, учасник має навести його.

      Відповіді, зазначені у бланку Б, перевіряються екзаменаторами.

На виконання сертифікаційної роботи поглибленого рівня відводиться 210 хвилин.

       Сертифікаційна робота з української мови і літератури також матиме два рівні складності: базовий та поглиблений.

Абітурієнт, що обрав базовий рівень, під час реєстрації на зовнішнє незалежне оцінювання в пункті тестування отримає зошит на 16 сторінок із 58 завданнями та два бланки відповідей (бланк А і бланк Б).

     Завдання 1-33 і завдання 58 передбачають перевірку знань, умінь і навичок з української мови. Це завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих (№ 1-10, № 29-33), завдання з вибором однієї правильної відповіді з п'яти запропонованих (№ 11-23), завдання на встановлення відповідності (№ 24-28) і завдання з розгорнутою відповіддю (№ 58).

       Завдання 34-57 перевірятимуть знання, уміння й навички з української літератури. Серед них також є завдання з вибором однієї правильної відповіді з п'яти запропонованих (№ 34-53) і завдання на встановлення відповідності (№ 54-57). Виконавши сертифікаційну роботу базового рівня, учасник тестування має позначити відповіді в бланку А (його перевірятиме комп'ютер) і написати власне висловлення в бланку Б (його перевірятимуть екзаменатори). На виконання всіх завдань базового рівня відводиться 150 хвилин.

     Якщо під час реєстрації учасник тестування обрав тест поглибленого рівня, то він отримає зошит на 20 сторінок і виконуватимете 74 завдання. Результати роботи заносяться до бланків А, Б, А+ і Б+.

      Сертифікаційна робота поглибленого рівня охоплює всі завдання базового рівня, описані вище, і додаткові складніші завдання (№ 63-74). Виконуючи ці завдання, абітурієнт продемонструє знання, уміння й навички, необхідні для навчання на профільних факультетах.                   Завдання з української літератури вимагатимуть установлення послідовності (№ 63-66) і вибір однієї правильної відповіді з п'яти запропонованих (№ 59-62). Завдання з української мови (№ 67-74) передбачатимуть відкриту коротку відповідь у вигляді одного - двох речень.

       Виконавши сертифікаційну роботу поглибленого рівня, учасник тестування має зробити все те, що передбачено базовим рівнем (тобто заповнити бланки А і Б), і, окрім того, виконати додаткові складніші завдання (заповнити бланки А+ і Б+). На все це буде відведено 210 хвилин.

        Нововведенням у системі зовнішнього незалежного оцінювання є запровадження відмінної від попередніх років системи визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання.

       Замість відносного критерію встановлення порогового бала (124) буде застосовано абсолютний критерій, коли його значення визначатиметься експертним шляхом – "пороговий бал" ("склав"/"не склав").

       "Пороговий бал" ("склав"/"не склав") - це межа (мінімальна кількість тестових балів), яка розподіляє учасників тестування на тих, які мають певні знання з навчального предмета і можуть брати участь у конкурсі на право навчатися у вищих навчальних закладах України, і тих, які вгадували правильні відповіді або не змогли продемонструвати знань, необхідних для навчання у ВНЗ. Якщо звернутися до відомої багатьом "п'ятибальної" системи вступних іспитів, то це «двійка», яка позбавляла абітурієнта права на вступ до вищого навчального закладу в поточному році.

      "Пороговий бал" визначає група експертів, до складу якої залучаються педагогічні працівники, що мають досвід викладання в навчальних закладах різного типу, викладачі вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації, науковці з усіх регіонів України.

       Експерти мають визначити ті завдання, сумарна кількість балів за виконання яких свідчить про недостатній рівень підготовленості абітурієнта до навчання у ВНЗ. Кількість балів, які можна отримати, виконавши ці завдання, і буде тією межею "склав"/"не склав".

       Термін дії сертифіката ЗНО - один рік.

       Результати ЗНО абітурієнтів різних років некоректно порівнювати, адже оцінка за шкалою 100 - 200 балів є рейтинговою, що вказує на місце результату абітурієнта серед результатів інших абітурієнтів, які складали тест із певного предмета. Крім того, у 2015 році буде запроваджено нову систему визначення результатів ЗНО – застосування абсолютного критерію встановлення "порогового бала".

       Також обмеження терміну дії сертифікатів ЗНО унеможливлює їх багаторазове використання недобросовісними вступниками.

Чого не потрібно робити під час проходження ЗНО?

       Учасник зовнішнього незалежного оцінювання може бути позбавлений права проходити зовнішнє незалежне оцінювання, або його робота може бути анульована, у випадку порушення процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання.

        Спілкування з іншими учасниками. Абітурієнт може бути позбавлений права на продовження роботи над тестом, якщо в аудиторії де проводиться тестування він заважає іншим абітурієнтам працювати над тестом або спілкується з іншими абітурієнтами, або передає їм будь-які предмети чи матеріали.

       Засоби зв’язку. Учасник ЗНО зобов’язаний покинути аудиторію якщо з’ясується, що він має при собі засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації або друковані чи рукописні матеріали, що не передбачені процедурою тестування.

       Речі, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання (верхній одяг, парасольки, сумки, книжки, калькулятори, вимкнуті мобільні телефони, інші засоби зв'язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, засоби, предмети, прилади) залишаються учасником ЗНО у спеціально відведеному місці, на яке зобов'язаний вказати інструктор в аудиторії тестування.

       Зверніть увагу, що абітурієнт позбавляється права проходити тестування за наявності навіть вимкненого телефону. Також робота абітурієнта може бути анульована вже після проходження тестування, якщо з’ясується, що він мав при собі телефонний апарат під час виконання тесту.

       Для виявлення в абітурієнтів засобів зв’язку та з метою здійснення контролю за дотриманням процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) в пунктах тестування можуть використовуватися технічні засоби (камери відеоспостереження, металодетектори тощо).

        Виявляти наявність заборонених предметів матимуть право працівники Державної служби охорони, Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, особи, уповноважені здійснювати державний контроль за проведенням зовнішнього оцінювання.

       Запізнення. Допуск до пункту тестування розпочинається за 45 хвилин та припиняється за 10 хвилин до початку зовнішнього незалежного оцінювання. Будь-яке запізнення унеможливить проходження тесту, тому рекомендується заздалегідь відвідати пункт тестування та перевірити маршрути доїзду до нього. На пункт тестування бажано з’явитися за 45 хвилин до початку тесту.

       Рішення про припинення роботи над тестом. Рішення про припинення роботи абітурієнта над тестом приймається колегіально уповноваженою особою, відповідальним за пункт тестування і старшим інструктором відповідної аудиторії (якщо порушення відбулося поза межами аудиторії – черговим).